Я думала, що він мене покликав на побачення. А це була репетиція весілля…

Все почалось із того, що я зустріла Ярика в спортзалі. Він був тим самим хлопцем, якого помічаєш краєм ока: усміхнений, завжди в чорній футболці, з ідеальним таймінгом для кави. І от, після кількох місяців “привіт-привіт” біля кулера, він нарешті підійшов і сказав:

“Яна, слухай, хочеш побачити щось незвичайне? В суботу, о третій. Не забудь зручне взуття.”

Мозок моментально намалював сценарій: побачення-сюрприз, можливо, квест, або екстремальна прогулянка. Я навіть купила нову сукню “ніби випадково красива”. Приїхала вчасно. Локація — приватний будинок у передмісті. Двері відчиняє Ярик, одягнений у білу сорочку і краватку.

— Привіт! — усміхається. — Ти якраз вчасно. Нам бракує однієї дружки.

Що? Яка дружка?

Виявилось, що він — актор. І підробляє на весільних агентствах, проводячи “репетиції весіль” для наречених, які хочуть, щоб усе було ідеально. У цей день не вистачало однієї дівчини для пробної церемонії — і він, замість шукати когось з агентства, вирішив “запросити симпатичну знайому”.

Читайте також: Її серце стислося. Саме 20 травня — її день народження

Я стояла в колі чужих людей у сукні з Zara й тримала букетик декоративних ромашок, слухаючи, як Ярик каже “урочисто й ніжно”:

“Я обіцяю завжди сміятись з твоїх жартів, навіть якщо вони не дуже”.

Це було максимально незвично. Але — дуже весело.

Я стояла в колі чужих людей у сукні з Zara й тримала букетик декоративних ромашок, слухаючи, як Ярик каже

Після “репетиції” ми таки пішли на справжнє побачення — без букетиків і зайвих гостей. А сьогодні… Ми з Яриком іноді жартуємо, що наше перше побачення було весільним. І знаєш — можливо, це знак.

[nrat_pdf_button label="Зберегти в PDF"]
Перейти до вмісту

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: