Мене звати Наталя. Мені 23 роки. Зустрічаюся з хлопце вже майже 6 років. На початку наших стосунків були зради з його сторони. Ні, він не з ким не спав, але я знаю, що поцілунки були. А для мене – це, також, зрада. Раніше до мене ставився не дуже, але я його покохала.
Я знаю, що він був бабієм. Навколо нього завжди були дівчата. Він міг зустрічатись одразу з двома, трьома. Але я все одно почала зним зустрічатись, бо кохала його. З часом він дуже змінився і почав багато часу проводити зі мною. Перестав звертати увагу на інших дівчат. Почав дарувати багато подарунків й квітів. Одним словом – закохався. І так продовжується і зараз. Але, мені здається, я втратила до нього інтерес. Я його розлюбила. Все стало якось дуже буденно, за звичкою. Дзвоню йому щоб побажати доброго ранку. Розпитую як у нього справи. Звітую йому де була, куди ходила і з ким. Немає тих яскравих почуттів. Мене до нього не тягне.
Читайте також: Подарунок не сподобався сину
Мої почуття пропали не просто так. Рік назад я познайомилась з його другом і він мені дуже сподобався. Думаю, що закохалась. Після цього стосунки з моїм хлопцем втратили сенс. Він про це здогадується, але не каже. Зізнається мені в коханні і каже, що нікому мене не віддасть.
Його друг пішов в армію служити, але я підтримую з ним звʹязок. Напевно, мене осудять, але я зним переспала. Зараз пишу йому, а він пише у відповідь. В нас склалися гарні стосунки. Я розумію, що хочу бути з ним.
Мій хлопець мене не відпускає. Мені, звісно, його шкода, але я його не кохаю. Іноді, навіть, думаю, що моя зрада – це його кара за те що на початку наших відносин зустрічався з іншими.
Я не знаю, що мені робити. Зараз у мене є можливість залишитися з його другом, але ж стільки сил було витрачено щоб налагодити стосунки з хлопцем. Мої батьки хотять щоб я залишилась із ним, кажуть що треба за нього виходити заміж і діточок народжувати. Але мене тягне до його друга. Я розумію, що не зможу жити з не коханим чоловіком. Порадьте, що мені робити. Як правильно вчинити?
