Новорічні свята це диво якого чекають як діти так і дорослі. Ми всі чекаємо на подарунки.
У нас з чоловіком є син Назар якому 9 років.
Ми цього року вирішили святкувати Новий рік з моєю подругою Наташею і її чоловіком Костею та донькою Машею.
Ми всі у нас вдома святкували Новий рік. Ми сидячи за столом розпочали привітання тостами. Після тостів ми почали переміщатися до Новорічної ялинки, яка стояла у нас в у вітальні. Ще до Нового року, моя подруга відволікала дітей конкурсами, а я потайки під ялинку поклала подарунки для всіх.
Перші до ялинки підбігли діти і почали шукати свої подарунки. Я зробила на своїх подарунках надписи, Наталя також попідписувала свої подарунки.
Наш Назар знайшов свої два подарунка і почав їх розгортати. Маша – донька подруги Наталі також знайшла свої два подарунки та почала їх розготртати.
Назар розпакував спочатку подарунок від сім’ї Наталі, там була машинка на пульті управління. Назар засмутився і почав капризувати, я не зрозуміла реакції Назара, почала ніяковіти та дякувати Наталі і Кості. Потім Назар почав як скажений розпаковувати наш подарунок. Ми з чоловіком подарували Назару настільну гру, яку він нам замовив на передодні Нового року. Коли Назар побачив наш подарунок, він почав плакати. Я зовсім була розгублена та не знала, що робити. Я завжди намагалась вгодити моєму синові, купувала для нього найкращі подарунки. Тому для мене була просто несподівана реакція сина на подарунок який він сам заздалегідь замовив та не зрозуміла реакція на подарунок Наталі. Мені хотілось самій плакати та під землю провалитися, так було соромно перед Наталею та Костею. І так було боляче за те, що Назар не оцінив наш подарунок.
