Моя мама – дуже цікава людина. Вона ніби здається доброю та чуйною, але в той же час зациклена на собі та своїх інтересах.
Ще змалечку я не могла зрозуміти вчинки своєї мами.
Коли помер тато, мама почала ще більше часу проводити на роботі, а ми зі старшою сестрою були залишені самі собі. Мама завжди робила вигляд, що їй цікаво як наші з сестрою справи, але це було не так. Тільки ми починали розповідати щось про себе, як мама зразу перебивала нас і говорила про свою роботу та про себе.
Моїй старшій сестрі, на той час коли тато помер, було 14 років, а мені – 10. Моя сестра справлялася з нашою життєвою ситуацією тим, що постійно їздила на різні заходи, вона дуже полюбляла подорожі.
Тож мами та сестри, майже ніколи не було вдома. Мене мама залучала до заходів на її роботі. Я завжди допомагала мамі по її роботі.
Час йшов і я хотіла, як і всі підлітки, розважатися. В років пʹятнадцять я часто гуляла з друзями до 12 години ночі і, навіть, пізніше. На мій подив, мама не реагувала на такі мої загули. Коли в мене з’явився мобільний телефон, який мені подарував хрещений, мама навіть тоді не цікавилась моїми справами. Мама постійно говорила мені, що хвилюється за мене, але це були лише слова. Я навіть заздрила своїм подругам, яким надзвонювали батьки та кликали їх додому.
Читайте також: Я вирішила звернутись до психолога зі своєю проблемою, бо бути непочутою в своїй сімʹї – дуже важко
Вдома я одна займалася хатніми справами, бо мамі і сестрі було ніколи. Я почала дуже погано вчитися в школі та часто прогулювала уроки. Маму та сестру обманювала. Та їм було байдуже. Мама настільки сильно була зациклена на собі і своїй роботі, що її зовсім не хвилювало де і з ким ми з сестрою.
Йшли роки і нічого не мінялося. Єдине, що ми з сестрою стали ближче, нас об’єднала мамина байдужість. У нас з сестрою вже свої сім’ї та ми, все одно, дуже близькі. Мені навіть здається, що ми одна одній компенсуємо материнську любов.
Зараз мені 30 років а сестрі 34. Нічого не змінилося, мама робить вигляд, що їй цікаве наше життя, але факти говорять самі за себе. Маму не цікавить нічого крім себе та своєї роботи. Я розумію, що батьків не вибираєш, та іноді так прикро та гірко від маминої поведінки.
Хоча я вже доросла людина, іноді мені хочеться стати маленькою дівчинкою, до якої підійде матуся та міцно її обійме і скаже, що дуже любить….
