В мене є три хороші подруги. Ми дружимо майже з самого дитинства та маємо традицію один раз на місяць зустрічатись в кафе і пліткувати на різні теми. Двоє з моїх подруг розлучені, а я та Ірина – заміжні. Часто наші незаміжні подруги намагаються фліртувати з чоловіками в кафе.
На одній такій зустрічі одна з моїх незаміжніх подруг вирішила за наш столик запросити компанію чоловіків, які сиділи поряд. Ті чоловіки вели себе досить нахабно та почали розпускати руки. Як не дивно, тільки мені одній була ця ситуація відразлива. Всі мої подруги наче отримували насолоду від таких нахабних залицянь незнайомих чоловіків. Я взяла свої речі і хотіла вже йти, бо вдома не мене чекали чоловік і син. Але моя подруга Вікторія підбігла до мене і почала на мене кричати та питати навіщо я псую їм вечір і так рано тікаю. Я почала їй пояснювати, що ця ситуація мені неприємна та якби побачив це мій чоловік, він би більше ніколи мене не відпустив з дівчатами на наші посиденьки. Вікторія мені сказала, що я слабка та знаходжусь під постійним контролем свого чоловіка. Я вирішила більше несперечатись з нею і тихенько піти.
Коли я прийшла додому, я вирішила нічого не розповідати своєму чоловіку щоб не зіпсувати з ним стосунки та не налаштовувати його проти моїх подруг.
На наступний день (а це була неділя) Вікторія зателефонувала мені ввечері та почала звинувачувати мене, що я їм зіпсувала вечір тому, що один з незнайомих чоловіків дуже мною зацікавився і весь вечір розпитував про мене у дівчат. У мене не було настрою і бажання конфліктувати з Вікою, але вона продовжувала на мене нападатись і ображати мене. Тоді я просто поклала слухавку. Після цього Віка почала пистати мені повідомлення, з якимись дурницями. Мені було дуже дивно як один єдиний вечір міг так налаштувати подругу проти мене.
Трохи подумавши, я вирішила зателефонувати ще одній подрузі – Лідії, яка, також, була на цій зустрічі. Ліда розказала мені, що Вікторія дуже розозлилась на мене через те, що я сподобалась тому чоловіку, який дуже сильно сподобався Вікторії. Я розумію, що Вікторії дуже важко без чоловіка, але хіба можно перекреслити багаторічну дружбу через якогось малознайомого чоловіка.
Пройшов тиждень псля цієї неприємної ситуації. Я зателефонувала Вікторії дізнатись як у неї справи та привітати її доньку з днем народження. На мій дзвінок Віка відреагувала погано та знов почала мені виказувати якісь докори. Я вирішила, що потрібно нам зустрітись та зʹясувати стосунки.
На наступний день ми зустрілись в затишній кавʹярні. Я почала запитувати Віку чим я її образила. Вона була дуже негативно налаштована та знов предʹявляла мені якісь незрозумілі претензії та ще й почала згадувати минулі образи, які, я думала, ми вирішили вже давно. Я не втрималась та сказала Вікторії, що я знаю справжню причину, чому вона на мене злиться. Віку це обурило ще більше. Вона почала нервувати та кричати на всю кавʹярню. Офіціант попросив нас піти.
Після того як ми вийшли з кавʹярні, я запропонувала Вікторії забути всі образи і ніколи не сваритись. Але Віка не хотіла нічого чути та почала знов мені грубіянити. Я зрозуміла, що нічого не можу зробити. Тому просто попрощалася з Вікою, повернулася та пішла додому.
По дорозі додому мені стало так гірко і я почала невпинно плакати. Люди, які проходили повз мене, озиралися. Навіть, одна дівчина запропонувала допомогу. Я нічого не могла з собою вдіяти. Сльози так і лились рікою з моїх очей. Я ні як не могла зрозуміти, як якийсь ледь знайомий чоловік міг перекреслити багаторічну дружбу?
